Бретань, 1770 рік. Художниці Маріанн доручають зробити весільний портрет Елоїз — молодої жінки, яка щойно залишила монастир. Елоїз не надто прагне бути нареченою, а Маріанн не повинна казати їй про портрет. Вона спостерігає за нею вдень аби таємно малювати вночі.
У Ріо настав час щорічного карнавалу. У цей час можна без всяких обмежень і самоконтролю віддаватися веселощам, музиці і танцям. Орфей працює кондуктором трамвая, грає на гітарі. Орфей заручений із Мірою. Міра дуже екзотична жінка, вона кожен день живе так, як на карнавалі. Але Орфей повинен любити Еврідіку - дівчину, яка приїхала в Ріо відвідати свою кузину Серафіну. Вона була змушена виїхати з рідного містечка, ховаючись від переслідувань таємничого незнайомця, але він приїхав слідом за нею.
Картина зображує відомого поета Орфея, якого зневажає лівобережна молодь, і його кохання до дружини Еврідіки та таємничої принцеси. У пошуках натхнення поет слідує за принцесою зі світу живих у світ мертвих, через знаменитий дзеркальний портал.
