Дія розвивається на початку XIX сторіччя. Побіжний каторжник Жан Вальжан, засуджений до тюремного ув'язнення, змушений довгі роки ховатися від жорстокого правосуддя. Інспектор паризької поліції Жавер вважає його упіймання справою всього свого життя. Після смерті Фантіни - жінки, за долю якої Жан Вальжан вважав себе відповідальним, - єдиною близькою йому людиною залишається її дочка Козетта. Заради щастя дівчини Жан готовий на все.
Блискуча та трагічна доля французької королеви Марії-Антуанетти завжди дивуватиме й жахатиме нащадків. Безтурботне дитинство в сімʼї батька, імператора Австрії. Ранній шлюб у 15 років зі спадкоємцем самого Людовика XV! Вступ на французький трон у 19 і повна нескінченних розваг молодість серед розкоші Версаля. Нарешті, раптова, жахлива смерть на гільйотині під улюлюкання паризької черні...
Навіжена комедія в стилі Монті Пайтона, яка стрімко переносить з кам'яного століття до часів Римської імперії, а потім і Французької революції, з жартами і приколами - від дотепних до вульгарних. Брукс знаходить смішне навіть в тортурах і катуваннях інквізиції - сам грає Торквемаду. Не "купуйтесь" тільки на фінальну рекламу нібито другої частини "Всесвітньої історії" - це такий же жарт, як і все останнє в картині. Вже не один вітчизняний відеоман з'їхав глузду, намагаючись відшукати неіснуюче продовження.
Франція початку XIX століття. У невеликому містечку Дінь з'являється Жан Вальжан, що відбув на каторзі 19 років. Він знаходить притулок у будинку єпископа Міріеля і вночі краде столове срібло з кухні єпископа. Поліція затримує Вальжана на місці злочину при спробі сховатися. Єпископ пробачає його і напучує Жана з тим, щоб той встав на шлях істинний. Приголомшений вчинком священика, Жан намагається змінити спосіб життя, але довгі роки йому доводиться ховатися від поліції і свого минулого…
Знаменитий маркіз де Сад (Раш), перебуваючи у притулку для божевільних, успішно продовжував писати свої скандальні твори і навіть друкувати їх. Але приїзд нового лікаря (Кейн), безжалісного і дволичного ката, назавжди змінив долі де Сада та людей, з якими він спілкувався в останні дні свого життя, - абата Кулм’є (Фенікс) і прачки Мадлен (Вінслет)... На американські екрани фільм, який насправді називається «Пір’я», вийшов наприкінці 2000 р., оскільки вважався потенційним претендентом на премію Кіноакадемії. «Оскарів» картина не отримала, хоча критики оцінили її досить високо: Національна рада кінорецензентів визнала її найкращим фільмом, а Асоціація радіо- та телекритиків США включила до списку 11 кращих стрічок року. Суперечливу особистість де Сада у «Пір’ї» зведено до образу бунтівника, що протистоїть системі: Кауфман, як і Форман у «Польоті над гніздом зозулі», не захотів йти шляхом Кубрика («Механічний апельсин») і аналізувати темний бік свободи.
Прибульці з минулого (Рено і Клавьє) повертаються в майбутнє за украденими коштовностями і реліквіями, інакше одному з них не вдасться одружитися. В теперішньому вони знову потрапляють у низку безглуздих та смішних пригод.
Екранізація однойменного роману Віктора Гюго. Перша половина дев'ятнадцятого століття. Франція. Європа перебуває на порозі революції. Жан Вальжан - знедолений, засуджений до тюремного ув'язнення і вимушений переховуватися від жорстокого правосуддя. Начальник паризького департаменту поліції Жавер вважає його упіймання справою свого життя. Після смерті коханої Жана єдиною близькою людиною для нього залишається її дочка Козетта. Він піде на все заради щастя дівчини... Навіть назустріч своєму найлютішому ворогові...
Дія фільму відбувається в кінці 18-го століття під час Французької революції. Адвокат Сідні Картон — втомлений та розчарований алкоголік, який віддалився від життя у всіх його проявах, поки він не закохується в Люсі Манетт, дочку французького революційного політичного в'язня. Вона, між тим, думає про нього тільки як про приятеля і виходить заміж за Чарльза Дарнея, нащадка французьких аристократів.
Андре Моро — незаконний син знатного аристократа, який не знає, хто його батько, втрачає друга, котрий написав листівку про свободу, рівність, братерство. Його товариш упав від руки найкращого дуелянта Франції — маркіза Де Мейна і помер у нього на руках. Моро заприсягнувся, що вбивця помре від його руки тією ж смертю. Але для цього веселунові та шибенику, який плював на політику і який вважав увесь світ одним божевільним будинком, потрібно було навчитися фехтувати.
Жан Вальжан провів 19 років на каторзі за крадіжку шматка хліба. Вийшовши на свободу, він мало знову не став на злочинний шлях. Але зустріч зі священиком перевернула його душу, і він вирішує віднині творити добро. На жорстоких вулицях Парижа його переслідують заклятий ворог Тенардьє та безжальний поліцейський Жавер.
As revolution sweeps France, Richter Belmont fights to uphold his family's legacy and prevent the rise of a ruthless, power-hungry vampire ruler.
Set during the 18th century Napoleonic Wars, Horatio Hornblower, a young and shy midshipman, rises through the ranks to become an admiral.
In this 3-part documentary series, Lucy Worsley travels across Britain and Europe visiting the locations where royal history was made. In palaces and castles and on battlefields she investigates how royal history is a mixture of facts, exaggeration, manipulation and mythology.
This is the “embedded” French Revolution that we want to share: an exceptional, immersive experience seen through cameras that dive into the heart of history, following its every jolt. It's the story of the fall of the world's most glorious, most powerful ad most ancient monarchy.
An ex-convict who wants to make an honest life for himself is pursued by the implacable hatred of a policeman.
A series of television drama programmes loosely based on Baroness Emmuska Orczy's series of novels, set in 1793 during the French Revolution. It stars Richard E. Grant as the hero, Sir Percy Blakeney, and his eponymous alter ego. The first series also starred Elizabeth McGovern as his wife Marguerite and Martin Shaw as the Pimpernel's archrival, Paul Chauvelin. Robespierre was played by Ronan Vibert. It was filmed in the Czech Republic and scored by a Czech composer, Michal Pavlíček.
A history of the French Revolution from the decision of the king to convene the Etats-Generaux in 1789 in order to deal with France's debt problem. The first part of the movie tells the story from 1789 until August 10, 1792 (when the King Louis XVI lost all his authority and was put in prison). The second part carries the story through the end of the terror in 1794, including the deaths by guillotine of Louis XVI, Marie-Antoinette, Danton, and Desmoulins.
