Вождь Біле перо

У кінці 70-х років XIX століття, після закінчення війн з індіанцями сіу, армія США почала зганяти в резервації індіанські племена, які жили на захід від Скелястих гір. Серед них було плем'я мирних рибалок та мисливців не-персе («проколоті носи»). Загін кавалерії під командуванням полковника Говарда забирає у індіанців їх коней — єдиний шанс племені перебратись в Канаду та уникнути переселення в резервацію. Старійшини племені готові змиритись з неминучою долею, тим більше, що закон предків забороняє їм піднімати зброю проти будь-кого. Але молодий вождь Біле перо наважується вступити із загарбниками у відчайдушну боротьбу, не користуючись вогнепальною зброєю, а покладаючись тільки на свою сміливість, готовність до ризику та на індіанський ніж.